Понад півроку Бердичівська міська рада 7-го скликання працює без секретаря. Практично увесь цей час тривала судова тяганина, пов’язана із фігурою лідера місцевого осередку партії «Батьтківщина», депутатом міської ради Володимиром Пономарчуком, який оскаржував накладене міським головою Василем Мазуром вето по виборах секретаря, котрі відбулися ще восени.
Коротко нагадаємо суть цієї справи. 16 листопада минулого року на сесії відбулося голосування по кандидатурі Володимира Пономарчука, як претендента на посаду секретаря міської ради. Мінімально необхідною кількістю у 19 голосів тоді рішення було проголосовне.
Не будемо переповідати, як скликалася ця горезвісна сесія, як і оцінювати, якою мірою здійснювався тиск на міського голову напередодні її проведення, як окремі депутати від «Батьківщини» під час підготовки до голосування вимагали заборонити простим бердичівлянам вільно перебувати на сесії. Деякі з цих питань вже досліджувалися у численних судових засіданнях, їм давалася правова оцінка. Іншим же буде надано відповідну кваліфікацію.
Після проведення згаданої сесії міський голова Василь Мазур скористався правом вето відносно трьох рішень, які були проголосовані новообраними депутатами, з тих підстав, що вони, на думку Василя Мазура, були прийняті з порушенням вимог чинного законодавства. Зокрема, проекти цих рішень не були завчасно оприлюднені, як того вимагає Закон «Про доступ до публічної інформації». Одне із трьох заветованих Василем Мазуром рішень стосувалося і виборів секретаря міської ради. Зупинивши рішення, міський голова запропонував депутатам повторно розглянути на сесії, як того знову ж таки вимагає закон. Але тут відбулася правова оказія. Міська рада зібралася на засідання у встановлений двотижневий строк після накладання вето, проте депутати відмовилися включати до порядку денного питання по секретарю. Хоча два інших питання (по регламенту міської ради і структурі штатів) включили, але для подолання вето необхідної кількості у 2/3 голосів не знайшлося.
Отже, Василь Мазур рішення про обрання секретарем Володимира Пономарчука не підписав, оскільки вважав його таким, що прийняте з порушеннями. Міська рада вето по цьому питанню навіть не намагалася подолати. В свою чергу, депутат Володимир Пономарчук, який вважав себе обраним на посаду секретаря міської ради, подав позов до Бердичівського міськрайонного суду. Основною вимогою позивача було змусити Василя Мазура підписати рішення про обрання секретаря.
Суддя Потапова у грудні 2015 року частково задовільняє вимоги Пономарчука в частині того, що міський голова таки має підписати рішення. Василь Мазур з рішенням Потапової не погоджується і подає до Житомирського апеляційного адміністративного суду скаргу з вимогою скасувати рішення Бердичівського суду. Але там йому відмовляють.
Та Василь Мазур не з тих, хто зупиняється на півдороги, тим більше, якщо впевнений у своїй правоті. Представники міського голови Віталій Березовенко та Анастасія Бєлова, які представляли його інтереси в судових інстанціях усіх рівнів, подали касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України .
Перше засідання у столичному суді відбулося у другій половині травня, друге, яке поставило остаточну крапку в цій історії – 2 червня. Колегія у складі трьох суддів, дослідивши матеріали справи і заслухавши думки обох сторін, прийняла рішення на користь Василя Мазура. Його резолютивну частину зачитала головуючий у процесі суддя Світлана Головчук. Вердикт Вищого адмінсуду такий: касаційну скаргу Василя Мазура задоволили, рішення судді Бердичівського міськрайонного суду Тетяни Потаповової та Житомирського апеляційного адміністративного суду скасували як незаконні і ухвалили нове рішення, яким Володимиру Пономарчуку відмовили у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.
Отже, Володимир Пономарчук не був і не є секретарем Бердичівської міської ради.
Вето міський голова наклав правомірно. Рішення Вищого адміністративного суду України остаточне і оскарженню не підлягає.
Таким чином, попереду нові вибори секретаря Бердичівської міської ради. Право подати кандидатуру на цю посаду знову повернулося до мера. Чи будуть депутати квапитися з цим питанням – хто зна. Нагадаємо, що вже сім місяців міська рада працює без секретаря. І цей факт, принаймні помітно, не відображається на її роботі.
