12У своїй газеті «Рідна громада» Максим Самчик гордо розповідає про те, які умови створені ним для відпочинку дітей у оздоровчому таборі «Березовий гай». «Відремонтовані житлові будиночки, харчоблок, водогінна система, приміщення ігротеки, облаштовано спортивне приладдя, басейн», – перераховує Максим Самчик.
На жаль, перевірити цю інформацію наразі просто неможливо, пишуть автори інформаційного бюлетеня «Влада+земля», адже на вулиці – люта зима, потрапити до табору практично неможливо. Проте, ще влітку, якраз під час оздоровлення дітей у таборі, у «Березовому гаю» побували наші журналісти із телеканалу «Правда.тут». Своїми враженнями від побаченого вони ще тоді поділилися із телеглядачами.
«Разом із новими друзями діти нарікають: уночі їм холодно у будиночках і тоненька ковдра не рятує. З-поміж іншого жаліються і на харчування. Про потребу у модернізації дитячого оздоровчого табору говорять і його керівники. На їхню думку це можливо тільки завдяки інвестору. З такими думками «Березовий гай» звернувся до районної влади. Найперше у таборі хочуть модернізувати будиночки, провести у них капітальні ремонти, зробити індивідуальні санвузли. Зі слів голови Бердичівської районної ради, потенційний інвестор уже є. Він готовий вкласти у табір понад 50 мільйонів гривень. Однак будь-яка інформація про нього наразі недоступна для журналістів. Районне керівництво переконує: інвестор зробить так, що на відпочинок у таборі записуватимуться у чергу. Та побачені у вбиральні брудні умивальники навряд чи потребують мільйонних інвестицій, згаданих чиновниками», – розповідала тоді журналіст Юлія Сінєльнікова.
Табір в оренду
Зверніть увагу, про що журналістам розповів голова районної ради Максим Самчик: «Потенційний інвестор уже є. Він готовий вкласти у табір понад 50 мільйонів гривень». А тепер подумайте: чи багато знайдеться бажаючих не лише в Україні, але й у світі вкласти понад п’ятдесят мільйонів гривень у звичайний дитячий табір? Кожен інвестор, вкладаючи свої кошти у той чи інший проект, завжди хоче отримати прибуток. Що ж тоді такого наобіцяв Максим Самчик потенційному інвестору, якщо останній готовий вкласти у звичайний дитячий табір понад 50 мільйонів гривень? Адже за ці кошти можна не просто відремонтувати приміщення, а, фактично, збудувати новий сучасний не просто дитячий табір, а справжню базу відпочинку європейського зразка. Було б тільки місце.
Саме у цьому – місці, тобто – земельній ділянці, певно і криється вся задумка. Ні районна рада, ні її голова не мають права розпоряджатися землями громади. Натомість, саме у власності районної ради знаходиться дитячий табір «Березовий гай», який стоїть на ласій земельній ділянці, розташованій у мальовничому місці, у лісовій зоні, фактично – поруч із містом. Ідеальне місце для реалізації тут прибуткового бізнес-проекту.
Тому цілком можливий наступний сценарій: районна рада дійсно може передати дитячий табір в оренду якомусь інвестору за обіцянку вкласти у нього понад п’ятдесят мільйонів гривень. Чиновники змушені будуть разом із приміщеннями дитячого табору передати інвестору і земельну ділянку, на якій ці будиночки знаходяться. Скажімо, так – років на 50, як це вже сталося із землею у районній лікарні.
А хто ж інвестор?
А далі механізм простий: інвестор починає реконструкцію, зносить старі дерев’яні будиночки, зводить на їх місці нові, добротні. Певний час ніхто з можновладців цей процес не контролює, табір кілька років не працює, бо йде реконструкція. За цей період всі вже звикаються з думкою, що «Березового гаю», практично, не має.
Коли ж, за кілька років, на місце події приїдуть посадовці з перевіркою, з’ясується вся справжня картина того, що відбулося. На місці дитячого табору постане справжня потужна база відпочинку (у кращому випадку). Та інвестор захоче не просто повернути свої інвестиції, але ще й заробити, що цілком логічно. Тому ціни на відпочинок у «дитячому таборі» будуть просто астрономічні і по кишені – лише одиницям. Відпочивати там будуть вже не діти, а виключно заможні українці. Якщо хтось хоч заїкнеться про повернення «дитячого табору» у комунальну власність району, зробити це буде практично неможливо: інвестор висуне зворотну вимогу: відшкодувати йому всі витрати. Зважаючи на те, що у районному бюджеті таких коштів нізащо не знайдеться (мова йде про понад 50 мільйонів гривень), чиновники махнуть рукою.
А може ніхто нічого насправді і не зводитиме на місці дитячого табору. Імітуватимуть процес реконструкції і чекатимуть слушного часу. Бо вже за кілька років Бердичівського району, як такого, вже практично не існуватиме. Тому й повертати дитячий табір не буде кому. А після цього інвестор спокійно приватизує земельну ділянку, отримавши, фактично, її безкоштовно.
Так хто ж цей загадковий інвестор? Максим Самчик приховує цю інформацію від журналістів, про що й розповіла Юлія Сінєльнікова. Чи не тому, що сам має намір отримати цю земельну ділянку таким от чи якимось подібним чином? Ще й за бюджетний кошт ремонтує приміщення, щоб потім самому менше у них вкладатися?