У Хмельницькому завершився чемпіонат України з боксу серед молоді 2015 року. Право називатися найсильнішим молодим боксером держави виборювали понад 200 спортсменів зі всіх куточків України.  Серед них – бердичівляни Олег та Максим Чулячєєві, а також Олексій Кривець. Турнірна дистанція у кожного з бердичівлян склалася по-різному, а зійти на п’єдесталп ошани вдалося лише одному з них. 

Вже у першому ж своєму матчі у чемпіонаті зійшов із турнірної дистанції Максим Чулячєєв, поступившись у ваговій категорії до 52 кілограм боксеру із Києва Михайлу Дзядзьку (3:0).  Так само у першому поєдинку припинив боротьбу за медалі і Олексій Кривець, який у ваговій категорії до 56 кілограм не зміг нічого протиставити Микиті Максимову із Кіроговоградщини (3:0).

Натомість, Олег Челячєєв (вагова категорія до 49 кілограм) свого шансу поборотися за чемпіонство не змарнував. У першому матчі чемпіонату він виявився сильнішим за Дмитра Бухтія з Херсонщини (2:1), а у півфіналі не залишив жодних шансів Владиславу Сидоренку зі Львівщини (3:0) 

Суперником Олега у фіналі став Євген Овсянніков з Черкащини. Однак, бою не вийшло: суперник бердичівлянина на ринг не вийшов. Відтак, наш земляк став чемпіоном України серед молоді 2015 року. 

Нині в Україні триває вже п’ята хвиля мобілізації. З повідомлень у ЗМІ є очевидним, що проходить вона не надто вдало: знаходиться чимало тих, хто під різними приводами намагається уникнути візиту до військкомату. Причин цьому багато, і не остання — ситуація, котра склалася із вже мобілізованими раніше. Справа не лише у страху за своє життя та здоров’я, але й у ставленні до тих, хто повернувся (або ніколи не повернеться) із зони бойових дій, до членів їхніх родин. 

Практика показує: з цим не все гаразд. У АТОвців нині чимало проблем — із соціальним захистом, матеріальним забезпеченням, побутових, медичних. З цього приводу вони неодноразово зверталися до народного депутата України Олександра Ревеги (фракція Блоку Петра Порошенка). А ще — просили організувати зустріч із представниками Міністерства оборони для того, щоб поставити напряму питання й отримати відповіді на них. 

Минулого тижня така зустріч відбулася у Гарнізонному будинку офіцерів. На звернення Олександра Ревеги у Міністерстві оборони відреагували оперативно й до Бердичева приїхали представники трьох ключових нині для учасників АТО департаментів — соціальної та гуманітарної політики (Сергій Кучеренко), військово-медичної допомоги (Леонід Шиманський) та кадрової політики (Віталій Бабіч). Участь у зустрічі взяли також Олександр Ревега, міський голова Василь Мазур та очільник Бердичівської РДА Едуард Томашевський. Поставити свої питання представникам Міноборони мали змогу представники громадських організацій учасників та ветеранів АТО не тільки з Бердичева, але й інших районів області — Коростишівського, Чуднівського, Андрушівського.

За словами посадовців Міноборони, їх приємно вразило те, що у Бердичеві шанобливо ставляться до захисників України і на біг-бордах рекламують не кока-колу, а воїнів. Зокрема, Сергій Кучеренко звернув увагу на експозицію у Гарнізонному будинку офіцерів, яка розповідає про віхи життя 26-ї бригади, де особливе місце займає стенд з інформацією про загиблих під час АТО. Такої, за словами чиновників з Києва, немає навіть у столичному Будинку офіцерів. 

СТАТУСОМ ЗАЙМАЮТЬСЯ ВІЙСЬККОМАТИ

Та довго зупинятися на ліричних (хай і важливих) моментах не стали. Адже ветеранів нової війни турбують насущні проблеми. Як з’ясувалося, не про всі з них володіють інформацією у міністерстві, про що відверто казали представники оборонного відомства. 

Одне із найнагальніших питань, яке ставили учасники зустрічі — надання статусу учасника бойових дій військовим, які беруть або брали участь у АТО. Вони кажуть, що часто для того, аби отримати цей статус, треба чекати місяцями. 

У Міністерстві погоджуються, що спочатку дійсно існувала проблема із прийняттям відповідних рішень. Раніше цими питаннями займалася спеціальна міжвідомча комісія, тому виникали неузгодженості. “Тепер, - каже Віталій Бабіч, - право підтвердження статусу учасника бойових дій надано Міністерству оборони України”. “Особам, звільненим з військової служби, статус надають районні та міські військкомати. Відносно тих, хто перебуває на військовій службі, або працює в органах системи Міністерства оборони, Збройних Сил — у кожній військовій частині, відповідно до Наказу Міністра оборони №87, має бути своя військова комісія, яка визначає статус. Прошу Вас, почекайте трохи, доки цей процес налагодиться”, - деталізує порядок отримання статусу учасника БД Сергій Кучеренко. 

У свою чергу, міський голова Василь Мазур закликав представників міністерства ретельно вивчати кожну конкретну ситуацію, аби уникнути випадків, коли статус отримують ті, хто не має на це права. У Бердичеві вже зараз є окремі спроби деяких осіб видати себе за учасника бойових дій, хоча вони там насправді не були, констатує Василь Мазур.

Наразі, за словами представників міністерства, статус учасника бойових дій вже отримали 29312 осіб. 

ЖИТЛО МОБІЛІЗОВАНИМ

Окрема тема — військовослужбовці, які перебували не безпосередньо в зоні АТО, а в інших місцях, хоча й були призвані на службу в рамках мобілізації. Зокрема, частина бійців 26-ї Бердичівської артилерійської бригади перші місяці війни знаходилися не на сході, а на півдні України - у кримському напрямку (Херсонська обл.). На них не поширюються жодні пільги та привілеї. Представники міністерства кажуть, що отримання статусу учасника бойових дій для таких військових — не в їхній компетенції. Спочатку треба, щоб кримський напрямок Служба безпеки України визнала також зоною проведення АТО. А от питання про виплату цим військовим хоча б “добових” коштів у міністерстві обіцяють розглянути. 

Не менш важливе питання нині — житлове. При цьому, мова йде як про вже демобілізованих військових, так і тих, хто зараз проходить службу. Командир 26-ї артбригади Андрій Малиновський закликав міністерство оборони вирішити питання із компенсацію найму житла для мобілізованих офіцерів. Стосовно кадрових військових, які проходили службу, це питання законодавчо врегульоване. А тим офіцерам, які перебували у запасі і зараз мобілізовані, держава не компенсує витрат на проживання. Не завжди мають можливості забезпечити тимчасовим житлом таких офіцерів і в самих частинах. 

БУДИНОК ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ

У нинішньому році, за словами Сергія Кучеренка, з державного бюджету виділено понад 63 мільйони гривень на придбання житла для учасників АТО. Багато це чи мало? Відповідь очевидна: при нинішніх цінах цих коштів вистачить, приблизно, на 200 квартир. Тож питання нагальне й у міністерстві обіцяють вирішувати його більш інтенсивно. 

Як варіант — треба будувати нове житло. У Бердичеві, до речі, для цього є всі можливості. Кілька років тому, на звернення Міністерства оборони, було виділено земельну ділянку для будівництва цілого масиву багатоповерхівок. Але до будівництва тоді так і не приступили. Ця земля і досі вільна, до неї підведені необхідні комунікації. Тому можна будувати, треба лише принципове рішення оборонного відомства. “Забезпечувати житлом треба, у першу чергу, сім’ї загиблих та поранених учасників АТО. Бердичів, разом із Житомиром та Новоград-Волинським — найбільш мілітаризовані міста області. У нас мобілізовано багато людей, чимало загиблих. І ті, кого зараз мобілізують, дивляться, у першу чергу, як ставляться до родин тих, хто не повернувся”, - переконаний Василь Мазур. 

ДЗВІНОК ЦІНОЮ У ЖИТТЯ

Ще одне визначальне питання — медичне забезпечення. Ветерани АТО кажуть, що у госпіталях до них ставляться чуйно, підходять з розумінням до їхніх проблем. Та є і прикрі випадки, на щастя, поодинокі. Під час зустрічі, наприклад, стала відома кричуща ситуація із пораненим військовим — його тривалий час лікували, але потім медики “поставили на ньому хрест” - відправили додому, фактично — помирати. Дізнавшись від самих АТОвців про цю ситуацію, представники міністерства негайно зв’язалися зі столичними медичними фахівцями — пораненого терміново доставили до Києва і вже зараз стало відомо, що йому зробили життєво важливу операцію. 

Піднімалися під час зустрічі й інші питання медичного забезпечення. Зокрема, виникають проблеми зі встановленням ступеня поранення внаслідок контузії, загострюються хронічні хвороби, в окремих поранених є потреба у дороговартісних операціях за кордоном. 

Потребують учасники АТО і реабілітації вже після демобілізації чи закінчення лікування. Нині, за словами Леоніда Шиманського, військові можуть проходити реабілітацію лише у кількох санаторіях підпорядкованих Міноборони, зокрема, у Пущі-Водиці, Трускавці, Хмільнику. Разом — 230 ліжок, що вкрай недостатньо. Адже з початку АТО поранення отримали майже п’ять тисяч осіб. Варіант часткового вирішення цієї проблеми “народився” безпосередньо під час зустрічі. Василь Мазур запропонував представникам Міністерства використати для реабілітації та оздоровлення поранених війскових міський дитячий табір “Соколятко”. Там є вся необхідна база, табір знаходиться у чистій лісовій зоні — ідеальне місце для оздоровлення, каже міський голова. Представники Міноборони сприйняли з цікавістю таку пропозицію і пообіцяли детально її вивчити.

РОБОТА ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ВІЙНИ

Командир 26-ї артбригади Андрій Малиновський наполегливо просив представників оборонного відомства звернути увагу і на кадрові питання, зокрема, на ветеранів, які отримали інвалідність. Із фізичними вадами їм буде надзвичайно складно знайти роботу, але їхній неоціненний досвід і знання можуть знадобитись самим військовим. Тому Андрій Малиновський пропонує міноборони ввести у військових частинах посади інструкторів - спеціально для інвалідів війни. Так, як це було після Афганістану.

У свою чергу, голова обласної організації ветеранів Афганської війни Павло Ментов, який також взяв участь у цій зустрічі, поділився власним досвідом післявоєнного життя. “У афганців є досвід не тільки бойових дій, але й після них. Ми готові навчити учасників бойових дій нинішньої війни відстоювати свої права”, - звернувся до представників організацій учасників АТО Павло Ментов. 

Власне, під час зустрічі було обговорено не тільки глобальні питання, але й індивідуальні випадки. Як приклад, учасники АТО навели ситуацію, котра склалася у Коростишеві. Там із зони АТО привезли “вантаж 200”, але у довідці причиною смерті вказали «ішемічна хвороба серця». Тепер родина померлого немає ні пільг, ні компенсацій від держави. Складається враження, що чоловік винен у тому, що помер своєю смертю, а не від ворожого снаряда. Тільки-от коли мобілізували, на серцеву недостатність чомусь не зважали. У міністерстві кажуть, що встановлення причин смерті — не їхня компетенція, цим займається Міністерство внутрішніх справ.  

ГОЛОВНЕ — ЩОБ ПРОБЛЕМИ ВИРІШУВАЛИСЯ

Зрозуміло, що попри окремі загальні питання, є й особливі випадки. Тож рекомендували громадським організаціям учасників та ветеранів АТО: якщо такі випадки будуть — контактувати безпосередньо з Міністерством оборони. Тим паче, що представники міністерства готові до діалогу: залишили свої прямі контактні дані учасникам зустрічі, пообіцявши, що про всі почуті проблеми — фінансові, матеріального забезпечення, медичні, житлові — доповідатимуть “на гору” і вживатимуть заходів для їх вирішення.  

“У Міністерстві оборони не можуть знати всіх питань, які піднімалися сьогодні під час зустрічі. Почувши їх тепер — зможуть вирішувати не лише у кожному конкретному випадку, а й у межах всієї України. Та, найголовніше, щоб хлопці побачили вирішення цих проблем”, - резюмує підсумки зустрічі народний депутат України Олександр Ревега. 

Олександра Ковальчука, який загинув у зоні АТО 5 травня, поховають у рідному селі Павелки, що у Андрушівському районі. Про це нашим журналістам розповів голова Андрушівської районної ради Віктор Костик. 

Наразі планується, що похорон відбудеться, орієнтовно — у п’ятницю, 8 травня. Залежатиме все, коли доставлять тіло загиблого героя на батьківську землю. Поки, за словами Віктора Костика, вирішується питання про доставлення тіла у Дніпропетровський морг із місця загибелі. 

Олександр Ковальчук останні роки проживав у Бердичеві, але сам він родом із села Павелки, де зараз мешкає його мама. У середу, на позачерговій сесії Бердичівської міської ради депутати виділили мамі загиблого матеріальну допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Олександр Ковальчук був мобілізований 5 вересня 2014 року, службу проходив у 30 механізованій бригаді. 

На Житомирщині триває розіграш Кубка області з футболу під назвою «Кубок Небесної Сотні». Минулих вихідних у рамках розіграшу відбулося три чвертьфінальні поєдинки та один матч із 1/8 фіналу, який був раніше перенесений. Йде мова про поєдинок між андрушівською «Фортуною» і ФК «Бердичів». 

Правда, говорити про «Фортуну» як суто андрушівську команду – не варто: у її складі основу складають бердичівляни. Зокрема, у домашньому поєдинку із ФК «Бердичів» вболівальники нарахували у складі андрушівчан лише трьох місцевих гравців. Що стосується ФК «Бердичів», то матч проти «Фортуни» став для городян першим офіційним поєдинком у нинішньому сезоні.

Зараз вже можна констатувати: проти «Фортуни» бердичівлянам не просто не пофортунило - вони суттєво ускладнили собі виконання завдання, яке від них очікують вболівальники  - нарешті з енної спроби виграти Кубок області. У суботу у першому матчі між цими командами «Фортуна» виявилася сильнішою – 2:0. Матч-відповідь відбудеться у суботу, 9 травня, у Бердичеві на стадіоні «Шкіряник». 

Натомість, минулої суботи відбулося три чвертьфінальні матчі, у одному із яких сталася, без перебільшення, сенсація: чемпіон області та чинний володар Кубка СК «Коростень» на своєму полі поступився малинському «Залізничнику» 2:3. У Новоград-Волинському місцевий «Авангард» виявився сильнішим за ФК «Баранівка» - 2:0, а у матчі між олевським «Штурмом» та корост енським «Локомотивом» сильнішого не виявлено – 1:1.

Матч-відповіді чвертьфіналів – 9 травня. 

За матеріалами, розміщеними в засобах масової інформації, Бердичівським МВВС 05.05.2015 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по факту доведення до самогубства студентки Бердичівського медичного коледжу Олексіюк К.М. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.120 КК України 

Так, 01 травня 2015 року в с.Вербівка, Хмільницького р-ну Вінницької обл. вчинила самогубство студентка Бердичівського медичного коледжу Олексіюк К.М. Однією з причин самогубства Олексіюк К.М. в соціальних мережах висвітлено ситуацію, яка виникла у останньої в ході учбового процесу в Бердичівському медичному коледжі.

По вказаному факту проводиться досудове розслідування.

Процесуальне керівництво здійснюється Бердичівською міжрайонною прокуратурою .

 Заяв стосовно вчинення кримінального правопорушення відносно дівчини від родичів чи громадських організація на адресу  Бердичівського МВВС чи Бердичівської міжрайонної прокуратури не надходило. 

Під час виконання бойового завдання у зоні АТО загинув бердичівлянин Олександр Ковальчук. Несумісні із життям поранення Олександр отримав у вівторок, 5 травня. 

Молодший сержант Олександр Ковальчук був мобілізований 5 вересня, військову службу проходив у складі 30-ої механізованої бригади. У загиблого бійця залишила донька та мама. Він - родом із села Павелки Андрушівського району, там проживає його мама, а сам Олександр Ковальчук мешкав у Бердичеві.

У середу на позачерговій сесії міської ради депутати виділили мамі Олександра Ковальчука матеріальну допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. 

Олександр Ковальчук став десятим бердичівлянином — мешканцем міста, який загинув з початку антитерористичної операції. Найперша похоронка прийшла у Бердичів рівно рік тому — 13 травня 2014 року у бою на околиці села Октябрське (Слов’янський район) загинув Віталій Дульчик.