Із енної спроби Верховна Рада таки прийняла у четвер закон, який має гучну назву “Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”. Стосовно цього законопроекту вже було кілька спроб внести його до порядку денного, і лише зараз це вдалося. 

Формально, більшість норм закону таки дійсно спрямовані на те, аби стабілізувати фінансовий стан одного, хай і стратегічного, державного підприємства. А фактично — він не лише відкриває дорогу для насильної передачі у приватні руки комунальних теплоенерго, але ще й за мізерну ціну. Зокрема, тепер, аби укласти договір із “Нафтогазом” на постачання газу у опалювальний період теплоенерго, які мають борги за попередні роки, зобов’язані передати у заставу державному підприємству своє майно. 

Чи багато у нас теплопостачальних підприємств, які не мають боргів за попередні опалювальні сезони? Можна полічити на пальцях. При цьому, борги — мільйонні, у які ці підприємства ввела сама ж держава, не відшкодовуючи їм передбачених законом витрат, або збільшуючи ціну на газ “заднім числом”. Тож, майно теплоенерго треба буде передавати у заставу: якщо цього не зробити, не почнеться опалювальний сезон, що загрожує соціальним вибухом. Очевидно, що погасити борги теплоенерго не зможуть (на оплату дається лише два місяці), відтак, їхнє майно опиниться у власності “Нафтогазу”, який зможе розпорядитися ним на власний розсуд. У тому числі — продати за безцінь...

Не менш ключова ще одна новація закону. Тепер, якщо те чи інше підприємство має борг перед “Нафтогазом”, останній може продати право вимоги боргу третій особі на аукціоні. Але... Аукціон відбуватиметься зі зниженням ціни. Якщо право вимоги боргу не вдалося продати з першої спроби, буде друга, третя, п’ята. У результаті, ціна може бути знижена аж на 70%, що прямо визначено боргом. Тобто, якщо у якогось теплоенерго є борг, скажімо, у мільйон гривень, то право вимагати його може бути продане якійсь приватній структурі за 300 тисяч гривень. І все теплоенерго перейде у приватні руки. Чи добре це буде? Хто зна...

У Вінниці завершився черговий тур чемпіонату України з хокею на траві. Для бердичівського “БКПЕП-Старт” він став не надто вдалим. Нагадаємо, здобувши у попередньому турі три поспіль перемоги, бердичівські студенти зуміли наздогнати у турнірній таблиці збірну Черкаської області, опинившись на третьому місці. При цьому, при сприятливому збігові обставин, стартівці мали ще й теоретичні шанси на срібні нагороди, адже відставали від “ОКС”, яка йде другою і виступає нинішньої весни не надто стабільно, на досяжну відстань.

Та, схоже, після останнього туру бердичівлянам залишається боротися лише за бронзу, сподіваючись на те, що основний конкурент — черкащани — далі оступляться. Здобувши у турі по одній перемозі, нічиї та програвши, бердичівляни дозволили збірній Черкаської області знову відірватися у турнірній таблиці. Наразі “БКПЕП-Старт” відстає від збірної Черкаської області вже на п’ять очок.  

Мабуть, що нічого вже не завадить стати чемпіоном вінницькій “ШВСМ-Олімпія-Педуніверситет”, яка йде поки взагалі без втрат. А от поки діючий чемпіон - “ОКС” зазнав у турі вже чергової у нинішньому сезоні поразки. 

Повні результати туру:

Збірна Черкаської області – «ШВСМ-ДЮСШ» Чернівці 6-1

«ШВСМ-Олімпія-Педуніверситет» – ОСДЮШОР «Олімпія» 8-2

ХК "Політехнік" Коростень - ХК "ЖДУ-БКПЕП Старт" 4-4

ХК «ККНАУ-КРАУСС» Кривий Ріг – Зб. Черкаської області 2-5

ОСДЮШОР «Олімпія» – «ЖДУ-БКПЕП-Старт» 6-3

«ШВСМ-ДЮСШ» Чернівці – «ХК Політехнік» Коростень 1-1

«ШВСМ-Олімпія-Педуніверситет» – «ОКС-ШВСМ» 2-1

ХК «ШВСМ-Олімпія-Педуніверситет» – ХК «ЖДУ-БКПЕП-Старт» 8-2

ХК «ККНАУ-КРАУСС» Кривий Ріг – «ХК Політехнік» Коростень 1-0

ОСДЮШОР «Олімпія» – «ШВСМ-ДЮСШ» Чернівці 4-1

Збірна Черкаської області – ХК «ОКС-ШВСМ» 1-8

Голова Житомирської облдержадміністрації Сергій Машковський видав розпорядження, яким змінив склад регіональної робочої групи з розроблення перспективного плану формування територіальних громад Житомирської області. До складу групи введено одинадцять нових осіб, серед яких — Бердичівський міський голова Василь Мазур. 

У середу у Житомирі ідбулося засідання цієї групи за участю голови ОДА Сергія Машковського та голови обласної ради Віталія Француза. У ході зустрічі керівники районів представили перспективні плани територіального об'єднання громад, повідомляє прес-служба Житомирської облдержадміністрації. 

“Об’єднані територіальні громади матимуть додаткові переваги, починаючи від фінансових можливостей – отримання ПДФО, базових дотацій із державного бюджету, залучення інвестицій – до прав міст обласного значення та самостійного прийняття рішень. Керівники районів та міст мають подавати перспективні плани саме спроможних та готових розвиватися територіальних громад”, – сказав голова облдержадміністрації Сергій Машковський.

Голови райдержадміністрацій доповіли керівництву області про реальну ситуацію щодо процесу об'єднання. Майже всі райони Житомирщини вже визначилися щодо майбутнього об’єднання населених пунктів з урахуванням затверджених критеріїв – 20-кілометрової досяжності до центру територіального об'єднання, наявності необхідної інфраструктури та сфери адмінпослуг, самодостатності, спроможності громади та ін.

Зокрема, Любарський район перший підготував перспективний план об'єднання громад. Він визнаний Мінрегіонбудом одним із кращих та відповідає всім критеріям.

У Коростенському районі планується утворити 4 об'єднаних територіальних громади, центри яких зможуть виконувати функції райцентрів. Натомість Коростишівський район, враховуючи його територію та інфраструктуру, планує мати 1 Коростишівську громаду. Адже найвіддаленіший населений пункт тут – лише 21 км від м. Коростишева, центру громади. Аналогічна ситуація і на Ружинщині — сам Ружин якраз знаходиться у самісінському центрі району. А Овруцький та Радомишльський райони представили перспективні плани на утворення по дві територіальні громади в кожному.

У Верховній Раді зареєстровано проект закону №2816, яким передбачається внести зміни до ст.168 Податкового Кодексу України у частині сплати єдиного соціального внеску за місцем фактичного розташування суб’єктів господарювання.

За словами автора законопроекту народного депутата Олександра Ревеги (фракція Блок Петра Порошенка), це сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів. Частими є випадки, коли один із підрозділів підприємства (наприклад — автозаправна станція), знаходиться в одному місці, а зареєстрована зовсім у іншому. Відтак, сплачує ЄСВ не там, де працює, а за своєю юридичною адресою. 

Як приклад, Олександр Ревега наводить ситуацію у Бердичеві, де він був обраний до парламенту. “У Бердичеві діє близько десяти АЗС, кілька супермаркетів, промислових підприємств, які здійснюють свою фактичну діяльність на території міста, але сплачують податки за місцем реєстрації в інших населених пунктах. При цьому, працівники цих організацій та установ використовують заклади соціальної інфраструктури міста (навчальні заклади, дитсадки, спортивні коли, заклади культури та лікарняні тощо), на утримання яких спрямовуються кошти із міського бюджету. Прямі збитки міського бюджету у такому випадку можна оцінити на прикладі державного територіального галузевого об’єднання Південно-Західна залізниця (вокзал) Козятинської дирекції залізничних перевезень, яке фактично розташоване на території м.Бердичева, але зареєстроване у м.Козятині Вінницької області. Відтак, єдиний соціальний внесок цим підприємством сплачується у Козятині. Бюджет Бердичева від цього втрачає близько півмільйона гривень”, - каже депутат. 

Прийняття запропонованих Олександром Ревегою змін має вдосконалити податкове законодавство у частині справляння податків за фактичним місцем діяльності підприємств, що сприятиме наповненню місцевих бюджетів та розвитку соціальної інфраструктури населених пунктів.

“У разі прийняття запропонованих змін, буде удосконалено правовий статус невідокремлених (структурних) підрозділів юридичних осіб, що дасть можливість залучити до сплати податку на доходи з фізичних осіб всі юридичні особи, які здійснюють фактичну діяльність у населених пунктах, відмінних від місця юридичної реєстрації, сприятиме розвитку місцевих бюджетів шляхом збільшення джерел формування їх дохідної частини, забезпечить повноту та своєчасність сплати податків до місцевих бюджетів, відтак – сприятиме розвитку адміністративно-територіальних одиниць”, - переконаний Олександр Ревега.