Бердичівський міськрайонний суд днями виніс резонансне рішення. І справа не тільки у тому, що вирок у кримінальній справі виявився виправдувальним (це вже само по собі сенсація), а у тому, що судовий вердикт може мати неприємні (м’яко кажучи) наслідки для правоохоронної системи. Більше того: слідчі невдовзі можуть помінятися з колишнім підслідним і самі опинитися на лаві підсудних. 

Ця справа розпочалася ще у вересні 2009 року. Тоді у лісосмузі поблизу села Малий Остріжок Хмільницького району Вінницької області правоохоронці виявили плантацію конопель із майже 500-та нарковмісними рослинами. Власника коноплі, як вважали у міліції, виявили швидко — ним виявився син чоловіка, який орендував у селі ставок. Тим паче, що у одному із будинків села, де заночував цей хлопець, теж знайшлася конопля, вже висушена, перетворена на канабіс. 

Правоохоронці почали розкручувати клубок і дійшли аж додому до чоловіка — у Бердичів (син орендаря мешкає у Бердичеві), де у господі виявили ще й рушницю. Як наслідок — порушено кримінальну справу одразу за трьома статтями, у тому числі — за незаконне зберігання зброї та виробництво і зберігання наркотичних речовин з метою збуту в особливо великих розмірах. Санкція найтяжчої статті, до речі, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років. 

Власне, такими справами зараз не надто здивуєш: такі злочини викривають достатньо часто, винних знаходять швидко, а слідство і суд є, зазвичай, нетривалими у часі. Та не цього разу. З часу порушення кримінальної справи і до винесення вироку минуло майже шість років, протягом яких підсудний намагався довести свою невинуватість. Адже він до останнього моменту заперечував свою вину. 

І під час слідства, і в судовому засіданні чоловік наголошував, що справа проти нього сфабрикована. Він переконував, що міліція діяла умисно: таким чином намагалися змусити його батька від оренди ставка. Коли усні доводи не подіяли, перейшли до відкритих дій: змусили вийти з будинку, підпаливши його ззовні, і в цей час підкинули наркотики; покази у міліції вибивали силою та катуванням: протягом доби не знімали наручники, били, не давали їсти, пити та, навіть, вийти до туалету. Таким чином, із чоловіка “вибили” дві явки з каяттям, які з’явилися у справі. 

Не будемо довго переповідати, як тривав суд. Відзначимо лише, що суддя Олександр Яковлєв, розлянувши всі доводи обвинувачення та захисту, прийшов до висновку про невинуватість чоловіка, який опинився на лаві підсудних. “Дослідивши докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що участь підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів не доведена і відповідно з цієї підстави він має бути виправданий”, - йдеться у вироку суду.

Відтак, чоловіка, який шість років доводив свою невинуватість, виправдали, йому повернули грошову заставу, внесену ще на початку слідства (двадцять тисяч гривень) та вилучене майно. Водночас, суддя направив прокурору ухвалу, згідно з якою прокуратура тепер має встановити, хто ж дійсно у описаній ситуації скоїв злочин.