Бердичівський район опинився на межі транспортного колапсу

Упродовж останніх років держава невчасно і не в повному обсязі виконувала свої зобов’язання перед перевізниками в частині грошових компенсацій. Але спрацьовували домовленості на місцевому рівні: пільговиків продовжували возити. Хоча не обходилося без конфліктних ситуацій, які виникали саме через неналежне компенсування витрат на тих, кому держава дала права на папері, не підкріпивши їх фінансово.
Ситуація, яка виникла з перевезеннями у 2016-му році, могла спричинити соціальний вибух. Адже обов’язок компенсувати витрати на перевезення пільговиків переклали на місцеві бюджети. Таким чином, у бердичівській казні виникла ще одна діра розміром у понад 5 млн.грн. Якщо додати сюди ще й фінансування ПТУ, від яких держава теж відхрестилася, то витрати збільшуються ще на 22 мільйони.
Звісно, аналогічна ситуація спостерігається і в інших містах. Але, як показує практика, чим менше місто, тим відчутніша проблема. Хвиля невдоволення швидко докотилася до столиці. Зокрема, дане питання було одним із ключових на засіданні Асоціації міст України (членом якої є Бердичів), піднімав його із трибуни Верховної Ради і народний депутат від нашого округу Олександр Ревега. Та хоч тенденції у вирішенні цього питання намітилися, але на практиці поки що «віз і нині там».
Чотири місяці перевізників годували обіцянками, але ж терпець безмежним не буває. Автобуси і маршрутки потребують щоденної заправки пальним, необхідно платити зарплату і податки, ремонтувати транспорт. Пільговики теж користуються марштрутним транспортом щодня: хтось за необхідністю, а хтось, чого гріха таїти, і зловживає.
За словами керівника найбільшого у Бердичеві автотранспортного підприємства «АТП-11837» Ігоря Плісака, проблема пільгових перевезень пасажирів автомобільним транспортом загального користування завжди стояла гостро. Ще минулого року право на безкоштовний пільговий проїзд в міському та приміському транспорті мали 26 категорій громадян. І люди цим правом активно користувалися. При цьому, тоді компенсувати збитки перевізників за перевезення пільгових категорій пасажирів зобов’язана була держава – через субвенції, які мали відшкодовуватись автотранспортникам відповідно до кількості перевезених пільговиків. От тільки, як правило, так ніколи не було. Субвенції, якщо і надходили, то з великими затримками, до того ж обсяг виділених державою коштів аж ніяк не відповідав кількості перевезених пільговиків. Так, за минулий рік ТОВ “Бердичівське АТП-11837” було здійснено перевезень пільговиків по місту Бердичеву на 2 мільйони 637 тисяч гривень, а державою відшкодовано лише 645 тисяч 900 гривень, по Бердичівському району, відповідно, на 2 мільйони 40 тисяч – сума відшкодування становила лише 1 мільйон 254 тисячі. Тож, по суті, АТП возило левову частку пільговиків за власний рахунок.
Ситуація ще більше ускладнилася з початком цього року. Набула чинності низка змін до законів, згідно з якими забезпечення безоплатного проїзду в громадському транспорті для окремих категорій громадян залежить від рішень органів місцевого самоврядування.
Звісно, можна сподіватися, що на цю проблему таки зверне увагу державна влада. Але обіцяного, як відомо, можна три роки чекати. Тому на останній сесії Бердичівської міської ради, яка відбулася наприкінці квітня, розглядалося питання виділення компенсації перевізникам за надані послуги з пільгового перевезення бердичівлян. Винесення на розгляд сесії даного питання було підтримано усіма політичними силами, передставленими у міській раді. Коли ж справа дійшла до голосування, несподівано «проти» виступи фракція «Самопоміч».
На думку міського голови Василя Мазура, невиділення коштів на пільгові перевезення може спричинити зупинку громадського транспорту у місті та призвести ледь не до соціального вибуху. Адже у більших містах, наприклад – Житомирі чи Вінниці, є хоча б альтернатива скористатися електротранспортом (трамваями чи тролейбусами), а у бердичівлян такої можливості немає. Можна тільки уявити, що буде, якщо раптом одного дня, коли бердичівляни поспішають на роботу, навчання, до лікаря чи в інших невідкладних справах, не виїде на маршрут громадський транспорт.
Василь Мазур закликав депутатів не створювати передумов для виникнення у Бердичеві таких надзвичайних ситуацій. І виділити перевізникам кошти хоча б на перший час, доки це питання не вирішиться на державному рівні. До речі, таким же шляхом пішли більшість українських міст.
Депутати почули міського голову і більшістю голосів проголосували «за» виділення коштів на пільгові перевезення у розмірі близько мільйона гривень. Звісно, цих коштів повною мірою не достатньо, але дозволить деякий час утримувати ситуацію під контролем.
Значно гірша ситуація у Бердичівському районі, де кошти на ці потреби не виділені.
У резервному фонді районного бюджету лише передбачено 300 тисяч гривень на оплату перевезень. Втім рішення про їх фактичне виділення має бути окремо проголосоване депутатами. Але річ у тім, що за офіційними даними, автопарк за три місяці 2016 року уже здійснив пільгових перевезень на суму понад 900 тисяч гривень. Хто відшкодує ці витрати і у кого тепер залишиться право на пільговий проїзд – питання складні і досі відкриті. До теперішнього часу ТОВ “Бердичівське АТП-11837″ брало на себе левову частку витрат по перевезенню пільгових категорій населення Бердичівського району, знаходило можливість безкоштовно перевозити на навчання учнів сільських шкіл, де немає шкільних автобусів, видавати проїзні квитки медичним працівникам району, окремим працівникам соціальних служб, обдарованим дітям, які займаються в музичній школі, студіях та гуртках міста. Сьогодні, не дивлячись на надскладну ситуацію та відсутність відшкодувань по пільговим перевезенням, АТП продовжує безкоштовно возити учасників АТО, сім’ї загиблих учасників АТО, інвалідів І групи, школярів, надає проїзні для воїнів-афганців, але можливості автопарку не безмежні. Не можна перекладати таке соціальне навантаження, як перевезення багаточисельних пільгових категорій на галузь, яка сама опинилася на межі виживання. Суспільство повинно жити без потрясінь, а автотранспортні підприємства стабільно діяти, навіть за таких складних соціально-економічних умов в країні.
Отже, якщо у Бердичеві соціальна напруга, хоча б тимчасово, знята, то Бердичівський район вже опинився на межі транспортного колапсу. Районна влада поки що лише обіцяє робити необхідні кроки, щоб певною мірою покращити стан справ з перевезення пільгових категорій громадян. Для цього ближчим часом планується проведення позачергової сесії районної ради, на яку буде винесено дане питання. До речі, його позитивне вирішення важливе не тільки для селян, але і для містян, особливо в теплий період. Адже значна кількість бердичівлян мають земельні ділянки, дачі у селах району і, відповідно, у них також відсутня можливість скористатися правом на пільговий проїзд.