Бердичівські правники радять як не пропустити термін прийняття спадщини

Дехто вважає, що заявляти про себе як спадкоємця потрібно через шість місяців з дня смерті спадкодавця. Результат – пропущений термін прийняття спадщини, після чого прийняти спадщину можна тільки з письмової згоди на це спадкоємців, що вступили в спадщину, або звернутися до суду. Що радять фахівці Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги – читайте у статті.
До Бердичівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин, який має намір успадкувати майно після смерті матері, яка померла 15 жовтня 2015 року. Але, у шестимісячний строк після смерті матері він не звертався до нотаріуса, оскільки вважав, якщо є заповіт, то шестимісячний строк не обчислюється.
Працівники центру з’ясували, що спадкодавцем було складено заповіт на громадянина щодо земельної ділянки (паю). Окрім земельної ділянки до спадкового майна входить житловий будинок, який не зазначено в заповіті. Також з’ясовали, що нотаріусом відкрита спадкова справа за заявою сестри громадянина.
У відповідності до ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. (http://kodeksy.com.ua/tsivil_nij_kodeks_ukraini/statja-1272.htm). Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Разом з тим ч. 2 ст. 1272 ЦК України передбачено за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу.
Працівники Бердичівського місцевого центру з надання БВПД узгодили позицію спадкоємця, сестри громадянина, яка не заперечує, щоб брат вступив у спадщину та обговорили зазначене питання з нотаріусом. Як результат – справу вирішили без звернення до суду.
Як заявити про свої права на спадщину?
•Спадкоємець пише заяву нотаріусу про вступ у спадок. Загальне для всіх правило – спадкоємець особисто йде до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса за останнім місцем проживання (прописки) спадкодавця. Нотаріус оформляє заяву на нотаріальному бланку про вступ у спадщину і ви його підписуєте. Буває, що людина з тієї чи іншої причини не може особисто подати заяву за місцем смерті спадкодавця. Наприклад, живе в іншому місті. Який тоді вихід?
•У цьому випадку потрібно йти до будь-якого нотаріуса в місті, де ви знаходитеся і оформляти у нього заяву про прийняття спадщини та відправити її поштою (бажано цінним листом з описом вкладення) в державну нотаріальну контору за місцем проживання спадкодавця.
•Якщо спадкоємець прописаний разом із спадкодавцем, ви автоматично вважаєтеся такими, що прийняли спадщину, якщо були прописані зі спадкодавцем на день його смерті. Доказом цього будуть: довідка із ЖЕКу, будинкова книга, прописка в паспорті. Заяву про вступ в спадок писати не обов’язково, але бажано.
•Діти спадкодавця, яким не виповнилося 18 років, вважаються такими, що прийняли спадщину. Їм не потрібно подавати заяву про вступ у спадок. Дитина, яка досягла чотирнадцятирічного віку, може прийти до нотаріуса і самостійно подати заяву. Від імені малолітнього (до 14 років) заяву подають батьки, опікуни або піклувальники.
•Після закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця (якщо вони не стали повнолітніми) спадщину на їх ім’я оформляють батьки або їхні законні представники – опікуни або піклувальники.
•Недієздатні, обмежено дієздатні спадкоємці також вважаються такими, що прийняли спадщину. Але закон дозволяє подавати спадок від імені цих спадкоємців їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами та піклувальниками.