На останній сесії міської ради, де приймався бюджет Бердичева на 2016 рік, депутати затвердили низку цільових програм, без яких, згідно законодавства, неможливе виділення коштів на ті чи інші напрямки. Йдеться про міські Програми розвитку закладів культури, фізичної культури і спорту, житлово-комунального господарства та благоустрою міста, охорони навколишнього природного середовища, програми соціальної підтримки громадян та медикаментозного забезпечення дітей-інвалідів.
Найбільш дискусійними виявилися питання про затвердження Програми розвитку інформаційного простору, в контексті обговорення якої окремими народними обранцями було ініційоване закриття міської редакції радіомовлення, а також, неочікувано, каменем спотикання стало затвердження міської програми соціального захисту окремих категорій громадян.
Дещо раніше, під час засідання бюджетної комісії, де головує керівник міського осередку Патріотичної партії Станіслав Лужанський, виникли сумніви щодо доцільності виділення коштів на потреби міської організації ветеранів, бердичівського осередку Товариства Червоного Хреста та Спілки воїнів АТО. Питання виділення фінансової підтримки цим організаціям якраз лежить у площині програми соціального захисту окремих категорій громадян.
Щодо міської ради ветеранів, то тут депутати після відверто принизливої дискусії на тему: навіщо ветеранам гроші, хіба ж їм пенсії не платять, таки змінили гнів на милість. Наголошуємо, що мова йде саме про бюджетну комісію, до складу якої, згідно розподілу, входять семеро депутатів від різних політичних сил. На тому, щоб зекономити на ветеранах, атошниках та деяких інших категоріях громадян, що потребують соціального захисту, найбільш активно наполягали депутати Станіслав Лужанський та Володимир Осипенко (“Батьківщина”).
Але позиція окремих депутатів – це ще не думка усього депутатського корпусу. Коли було поставлено під сумнів доцільність виділення коштів Спілці воїнів АТО
в сумі 50 тис.грн. на рік, пристрасті у сесійній залі розгорілися неабиякі. Своє заперечення голова бюджетної комісії Станіслав Лужанський аргументував тим, що, мовляв, в Бердичеві є кілька громадських організацій, які об’єднують воїнів АТО, чому ж гроші пропонується виділити лише на одну? Аргументовану відповідь на це питання дав голова Спілки Павло Гайдаманчук. За його словами, міськрайонною в Бердичеві є лише одна організація, членами якої сьогодні є близько 200 учасників АТО. Решта – мають інший статус – обласний та всеукраїнський. Тож і кошти їм мають виділяти, відповідно, з обласного та державного бюджетів. Це і є відповідь на питання, чому розглядається питання про виділення коштів саме на потреби очолюваної ним спілки, зауважив Павло Гайдаманчук.
Голова Спілки воїнів АТО чітко і доступно пояснив, на що будуть витрачені кошти у сумі 50 тис.грн. у разі, якщо їх виділять з міського бюджету. Важко передати ті відчуття, коли дивишся, як перед депутатами стоїть молодий хлопець, котрий в перших рядах став на захист країни на її східних рубежах, який воював, дивився смерті в обличчя, повернувся з того пекла живим, об’єднав навколо себе таких же хлопців, як він сам, а сьогодні змушений виправдовуватися невідомо за що і просити виділити гроші на потреби воїнів АТО? Як не дивно, але першою на захист цих хлопців стала жінка, депутат міської ради Тетяна Домбровська. Її емоційний виступ віддзеркалював те, що мабуть у той момент хотілося сказати багатьом присутнім у сесійній залі. І йдеться тут не тільки про депутатів, чимало з яких про війну на Сході вміють хіба що в Інтернеті коментарі писати. Складалося враження, що слова Тетяни Домбровської були пронизані особистим болем, з яким переплелися гнів і сором за тих колег, які поставити під сумнів святі і непорушні істини.
Закликав депутатів згадати про совість міський голова Василь Мазур. Розуміючи, що з моральної точки зору навіть той факт, що у сесійній залі було піднято
питання про доцільність виділення фінансової підтримки Спілці воїнів АТО, принижує гідність тих людей, які зі зброєю в руках боронили незалежність нашої держави. Замість того, щоб подякувати цим хлопцям, деякі не гребують ще й розгортати полеміку з цього приводу.
Після таких слів міського голови продовжувати дискусію з даного приводу не ризикнув жоден депутат. За виділення коштів Спілці воїнів АТО Бердичева та Бердичівського району, як і вцілому за Програму соціального захисту окремих категорій громадян,депутати проголосувати практично одноголосно.
Рішення прийнято, але неприємний осад лишився. Від того, що прийшовши до влади лише три місяці тому, деякі депутати вже кажуть про міський бюджет «наші гроші». А від так: схочемо дамо, а не схочемо, то й ні. Ділити гроші міської громади, тобто наші з вами, кожного бердичівлянина, це дуже просто. Цікаво, а як депутати дбають про наповнення міської казни? По це ми дізнаємося вже зовсім скоро. До 1 травня усі народні обранці зобов’язані подати ( в т.ч. і для оприлюднення) свої декларації про офіційні доходи, відповідно до яких можна буде говорити і про сплачені ними податки. Міське радіомовлення, яке, сподіваємося, до того часу депутати ще не встигнуть закрити, обов’язково про це розповість бердичівлянам.