20161216_130319Протягом останніх тижнів ледь не у кожній домівці Семенівської громади з’явилися яскраві кольорові газети та листівки на дорогому папері, у яких розповідається про успіхи, досягнення і плани на майбутнє «сильного керівника», як він сам себе називає, кандидата на посаду Семенівського сільського голови Максима Самчика. Про це повідомляють автори інформаційного бюлетеня «Влада+земля»».
«В+З» пише, що його журналісти з цікавістю переглянули ці матеріали. І справа не в тому, скільки десятків тисяч гривень було витрачено на підготовку та друк «Рідної громади» й листівки Максима Самчика, та звідки у людини, яка все життя працює на державній службі, взялися такі гроші. Їх увагу привернула, власне, сама інформація. Пропонуємо і нашим читачам ознайомитися з цією інформацією, яка на наш погляд, дійсно є достатньо цікавою.
У газеті «Рідна громада» Максим Самчик звітує перед мешканцями Семенівської громади про свою роботу на посаді голови Бердичівської районної ради. Якщо вірити тому, що посадовець сам про себе написав, то виходить, що він дійсно доклав максимальних зусиль, аби громада процвітала. Та чи справді це так?
Наші журналісти вирішили проаналізувати, що ж дійсно і ким було зроблено. Задля об’єктивності аналізу, ми брали до уваги не лише наявну у нас інформацію, але й вивчали ситуацію на місцях – у кожному селі, про яке згадує Максим Самчик у власному звіті. А ще, порівняли цей його звіт зі звітом про діяльність районної ради, який він опублікував у «Діловому Бердичеві» та оприлюднив на сесії ради.

ФАП ремонтували гуртом
Найперше спостереження: дані у звітах, опублікованому у «Рідній громаді» та озвученому на сесії районної ради – практично однакові. З єдиною різницею: депутатам Максим Самчик розповідав про те, що вони спільно зробили для району, а мешканцям Семенівської громади видав все це за власну заслугу. Мовляв, ніби це він особисто і вікна встановлював, і опалення у школах робив, і перевезення відновлював, і медикаменти закупляв.
Певно, що це не випадковість: на сесії депутати могли й зауваження голові зробити, що це не його заслуга, а у селі що? – люди повірять тому, що їм скаже чиновник.
Та справа навіть не в цьому. Пройдемося по конкретних пунктах того, про що розповідав Максим Самчик. «Домігся фінансування закупівлі будівельних матеріалів для ФАПу в село Дубівка, з метою створення сучасного медичного пункту», – хвалиться у «Рідній громаді» про свою роботу Максим Самчик. Та це – неправда.
Будматеріали у Дубівський ФАП дійсно закуповувались. Але без жодної участі Максима Самчика. На покращення умов медичного обслуговування у Дубівці було використано 30 тисяч гривень. Десять тисяч з них було надано депутатом районної ради Інессою Земнуховою, близько двадцяти тисяч гривень виділив приватний підприємець Валентин Негребецький.

Медобладнання – за підтримки нардепа
«Ініціював питання придбання медичного обладнання для медичних закладів Іванковецької, Хажинської, Великонизгірецької, Закутинецької, Терехівської та Красівської сільських рад», – звітує Максим Самчик у «Рідній громаді». І тут – неправда.
Цього року керівники фельдшерсько-акушерських пунктів названих сіл напряму звернулися до народного депутата України Олександра Ревеги з проханням виділити з Фонду соціально-економічного розвитку України необхідні кошти для вказаних мед закладів. Олександр Ревега доручення виборців виконав: для придбання медичного обладнання у медичні заклади Іванковець, Хажина, Великих Низгірців, Закутинців, Терехового та Красівки було виділено загалом 68 тисяч гривень.
Крім того, Олександр Ревега подбав, щоб із Фонду соціально-економічного розвитку виділили майже 152 тисячі гривень на ФАП у Семенівці. Також 30 тисяч гривень на Семенівський ФАП та 20 тисяч гривень на фельдшерсько-акушерський пункт у Іванківцях виділив Іванковецький сільський голова Микола Шеретун.
До чого тоді тут Максим Самчик, у чому його роль?

Свій головний біль – іншим
«У комунальну власність Закутинецької, Хажинської, Рейської, Садківської та Скаківської громад передані приміщення фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктів. Це допоможе місцевій владі оновити ці заклади з робити їх роботу більш ефективною», – наголошує далі Максим Самчик.
Тут виникає одразу два цікавих нюанси. По-перше: вказані заклади дійсно передані названим громадам. Але зробив це не Максим Самчик, а всі депутати районної ради. А, по-друге: якось нелогічно. Доки ФАПи знаходилися у віданні районної влади, опікуватися ними мала районна рада на чолі з Максимом Самчиком. Тепер, коли вони передані у розпорядження сільських громад, вирішувати питання утримання цих медичних закладів повинні сільські голови.
То чим тоді хвалиться Максим Самчик, яким власним здобутком: тим, що свій головний біль переклав на сільських голів?

Робила Наталя, а хвалиться Максим
«У школі села Хажин встановлено 69 нових сучасних вікон. Це зроблено в рамках реалізації ІІІ фази спільного Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», координаторами якого є працівники виконавчого апарату районної ради. Також в школі замінено підлогу в спортзалі», – продовжує хизуватися Максим Самчик.
Насправді ж ПРООНівська програма у Хажині тривала півтора року і розпочалася ще тоді, коли Максим Самчик тільки мріяв про посаду голови районної ради. Більшу частину коштів на заміну вікон надали міжнародні організації, ще частину – сільська рада під керівництвом Наталії Семенюк. Гроші на відкоси після заміни вікон виділили меценати Олександр Ревега, Олександр Дмитрук та Олександр Сітак.
При цьому, у Хажині змогли навіть зекономити частину міжнародних коштів, за які потім і відремонтували спортзал. Це вдалося, у першу чергу, завдяки тому, що громада свідомо робила свій вибір, значну частину робіт на об’єктах виконували місцеві мешканці, які взялися до справи гуртом. Що і як робити – визначала громадська організація, створена спеціально для цього мешканцями Хажина на загальних зборах, вона ж і контролювала процес використання коштів.
У чому тут координуюча роль районної ради й особисто Максима Самчика – невідомо й досі. Так само незрозуміло, чому Максим Самчик приписує собі те, що насправді зробила його конкурент на виборах?
«В Никонівській школі подбав про реконструкцію приміщення, ремонт каналізації та інші роботи з благоустрою шкільної території», – звітує далі Максим Самчик.
Що тут сказати? Ситуація у Никонівській школі – ідентична Хажинській. Тут також було реалізовано ПРООНівський проект. Більшість коштів дали міжнародні організації та сільська громада.

Грошей на автобус не дав
«Сприяв налагодженню руху шкільних автобусів, які підвозять учнів з віддалених сіл до навчального закладу. Сьогодні цією програмою вже охоплено 160 дітей», – ще одне «досягнення» Максима Самчика.
Одразу скажемо: голова районної ради навіть, насправді, не знає, скільки ж дійсно дітей Бердичівщини підвозиться до шкіл. Воно й не дивно, адже немає він до цього жодного відношення, бо організацією перевезень займається відділ освіти райдержадміністрації, але аж ніяк не районна влада чи її голова, бо це – абсолютно різні структури, одна одній не підпорядковані. Завдяки координованим зусиллям відділу освіти Бердичівської райдержадміністрації розроблено та затверджено графіки маршрутів шкільних автобусів; визначено кількість учнів, які проживають за межами пішохідної доступності (більше 3 км) і складено списки, які затверджено директорами шкіл; призначено наказами відповідальних за безпеку життєдіяльності під час перевезення; проведено цільові інструктажі з водіями; організовано щоденне медичне обстеження водіїв перед виїздом та перевірку технічного стану шкільних автобусів.
У районі потребують підвезення 775 учнів до ЗНЗ та 83 дитини до ДНЗ. Для них усіх організовано 100% підвіз рейсовими та шкільними автобусами. Рейсовими автобусами доїжджають 203 учні, шкільними – 572 учні та 83 дитини ДНЗ.
У минулому році за прямого сприяння народного депутата України Олександра Ревеги Бердичівський район отримав два нові шкільні автобуси. У цьому році відділ освіти здійснив ремонт ще двох.
А що ж районна рада і її керівник Максим Самчик? Зважаючи на те, що Бердичівщина потребує ще шкільних автобусів, у червні відділ освіти звернувся до районної ради з проханням виділити 30% коштів для придбання нового шкільного автобусу (ще 70% дає держава). Проте… Депутати районної ради на чолі з Максимом Самчиком …відмовилися виділити необхідні кошти на це. А він розповідає, як турбується про підвіз дітей до шкіл і як він сприяв налагодженню цього процесу?

І тут допоміг народний депутат
До речі, у тій таки газеті «Рідна громада» Максим Самчик розповідає про ще один свій здобуток: «Додатково ініціював перевезення дошкільнят з сіл Кикишівка та Терехове до Хажинського дитячого садочку. Тож діти добираються на уроки вчасно, комфортно та безпечно».
Мало того, що Максим Самчик не знає, що уроків у дитсадках не буває, а лише у школі, так і тут, м’яко кажучи, не надто достовірна інформація. Бо підвезення діток до Хажинського дитсадка із названих сіл здійснює бердичівський перевізник, а кошти на це виділяє директор одного із фермерських підприємств Михайло Харенко. Тож, яка тут роль Максима Самчика? Певно, що риторичне запитання.
«Провів реконструкцію системи опалення в Рейському дитячому садку, де встановлений новий котел й тепломеханічне обладнання», – не стомлюється хизуватися Максим Самчик.
Та чи правду? Реконструкція системи опалення у дитячому садку Реї відбувалася за таким само принципом, як і ремонт у Хажинській і Никонівській школах: в рамках реалізації ПРООНівського проекту за кошти міжнародних організацій і місцевої громади.
Крім того, виділенню близько 200 тисяч гривень із Фонду соціально-економічного розвитку на Рейський дитсадок посприяв народний депутат України Олександр Ревега. У підсумку, Олександр Ревега, міжнародні організації, сільська рада виділяли кошти, але аж ніяк не Максим Самчик.

Знову все робили депутати
«Разом із депутатами ухвалив рішення про допомогу у фінансуванні реконструкції Гришковецької гімназії, виділивши 150 тисяч гривень… Для своєчасного прибуття дітей до навчального закладу допоміг у закупівлі нового шкільного автобуса», – знову хвалиться у «Рідній громаді» Максим Самчик.
Правда, при цьому мовчить, що виділених 150 тисяч гривень мало на що вистачить. Як і про те, що Олександр Ревега виділив на цю саму школу для того, щоб зробити її енергоефективною, зменшити затрати на опалення та створення комфортних умов для навчання, півтора мільйони гривень із Фонду соціально-економічного розвитку. Ну, а про автобус для підвезення дітей ми вже розповіли: районна рада на чолі з Максимом Самчиком, насправді, відмовилася допомогти у його придбанні.
«У Великонизгірецьку школу придбано мультимедійний проектор та екран …ініціював питання придбання обладнання й інвентарю на суму 52 тисячі гривень для дошкільного закладу в селі В.Низгірці», – розповідає виборцям Максим Самчик у газеті «Рідна громада».
І мультимедійної проектор для школи, й інвентар для дитсадка у Великих Низгірцях дійсно було придбано. Але за кошти обласного бюджету, до якого Максим Самчик не має жодного відношення, адже очолює районну, а не обласну раду.

Дорога для свого заступника
Максим Самчик розповідає, що саме він «відновив роботу підрозділу пожежної охорони на базі Слободищанської сільської ради, що дозволить оперативно реагувати на надзвичайні пожежонебезпечні ситуації в межах громади».
Так, та не так. Створення підрозділу пожежної охорони відбулося виключно за ініціативи сільських голів Сободищ, Швайківки та Райків за підтримки місцевих підприємців. З районного бюджету на це не було витрачено жодної копійки. То ж як Максим Самчик відновлював цей підрозділ, знає, певно, лише він сам.
«Сприяв в наданні підприємцями району допомоги для ремонту ділянки дороги Райгородок-Мартинівка довжиною 3 км», – хвалиться Максим Самчик.
Та мовчить про те, що дорогу до Мартинівки за його вказівкою підприємці зробили за власний кошт тому, що саме у цьому селі знаходиться будинок родини Олени Рудик – заступника Максима Самчика у районній раді, в якому вона проводить достатньо багато часу. Саме Олена Рудик разом зі своїми одно партійцями з «Батьківщини» відіграла ключову роль у обранні на посаду голови районної ради регіонала Максима Самчика. Комфортна дорога до її дому – це подяка за голоси під час виборів?

Програма є, грошей – немає
Одним із пріоритетів у своїй роботі Максим Самчик називає підтримку воїнів, які захищають нас на Сході, та їх родин, про що він, знову ж, розповів у «Рідній громаді». «Для цього районною радою ухвалена спеціальна програма «Родина героя», яка передбачає допомогу сім’ям військовослужбовців», – каже Максим Самчик.
Така програма дійсно існує, і вона справді передбачає допомогу сім’ям військовослужбовців. Тільки от за увесь 2016 рік Максим Самчик не виділив жодної копійки фінансування для цієї програми.
Ще одна Програма, про яку розповідає Максим Самчик, як про свою заслугу – організація безкоштовного харчування дітей у школах і дитсадках. «Це одне з моїх найважливіших завдань. Для цього в поточному році виділено більше мільйона гривень, що дозволяє забезпечити продуктами учнів молодших класів та дітей-сиріт». Мільйон – сума значна. Тільки от чий він, цей мільйон?

Подяка сільським головам
«У 2016-2017 навчальному році організоване харчування дітей у 29 загальноосвітніх школах району. Всього харчується 1738 учнів, з них 93 учні за рахунок державної субвенції, 904 дитини – з місцевого бюджету, 432 – за кошти батьків, 309 дітей – за рахунок релігійної громади. Постачальниками продуктів харчування є ФОП Смоковенко С.В., ФОП Базилівська О.В., ФОП Гончарук С.А., ФОП «Бердичівський хлібозавод». Саме слова вдячності заслуговують ці люди, які опікуються якісною поставкою продуктів харчуванням для дітей навчальних закладів району. На виконання рішення щодо забезпечення харчуванням учнів 1-4 класів відділом освіти із сільськими та селищним головами були розроблені заходи щодо фінансування даної категорії дітей. Ми вдячні сільським головам та Великоп’ятигірській, Райківській, Малосілківській, Старосолотвинській, Хажинській, Никонівській, Гардишівській, Романівській, Слободищанській, Великонизгірецькій, Садківській, Швайківській, Андріяшівській сільським радам та Гришковецькій селищній раді за перерахунок коштів на організацію харчування учнів загальноосвітніх шкіл, які функціонують на території району», – розповіли нашим журналістам у відділі освіти Бердичівської райдержадміністрації.
Як бачимо – районна рада та особисто Максим Самчик знову ні до чого при організації харчування дітей у школах.

Автомобіль для лікарні
«В медичній сфері особливу увагу приділив реконструкції Центральної районної лікарні. Крім того, Центр первинної медико-санітарної допомоги району отримав автомобіль, що допоможе йому ефективно виконувати свої функції», – зазначає Максим Самчик про свій особистий вклад у розвиток медицини Бердичівщини.
«Добрі» заслуги. Особливо, враховуючи те, що приміщення харчоблоку та інфекційного відділення районної лікарні за час правління Максима Самчика передано для комерційної діяльності одній із організацій. Цій же організації передано у користування на 50 років, а фактично – продано, і частину земельної ділянки, на якій знаходиться (поки знаходиться?) районна лікарня. Стосовно автомобіля, про який згадує голова районної ради, то ця автівка – старий «Жигуль». Використовувати його у лікарні відмовилися, оскільки він занадто затратний, зважаючи на його давній вік. Саме тому автомобіль зараз передали на баланс Мирославської лікарні.

Договору нема, вікна – є
І ще одна брехня від Максима Самчика, опублікована ним у «Рідній громаді». На третій сторінці цієї газети Максим Самчик (а саме він є замовником випуску «Рідної громади») гордо розповідає про те, що 24 листопада комунальне управління «Центр медико-санітарної допомоги» Бердичівської районної ради уклало договір про капітальний ремонт фельдшерсько-акушерського пункту у с.Хажин. До кінця цього року, серед іншого, у закладі планується встановити металопластикові вікна та двері. «Провести такі роботи можливо завдяки злагодженій співпраці депутатського корпусу районної влади під керівництвом Максима Самчика», – повідомляє сам про себе голова районної ради.
Наміри – чудові. Проблема тільки в тому, що не існує ніякого договору від 24 листопада, про що розповідає Максим Самчик. Це нам підтвердили у Центрі первинної медико-санітарної допомоги.
Більше того: нові металопластикові вікна у Хажинському ФАПІ вже стоять і були там ще до 24 листопада. Тільки зовсім не завдяки Максиму Самчику, а завдяки наполегливості сільського голови Хажина Наталії Семенюк, яка, за підтримки народного депутата України Олександра Ревеги, добилася того, аби з Фонду соціально-економічного розвитку на капітальний ремонт ФАПу у Хажині було виділено понад 90 тисяч гривень. Ще сорок вісім з половиною тисяч гривень було виділено на капітальний ремонт системи опалення та котел у Хажинському ФАПі.

Тест на кмітливість: як звати село?
Можна було б ще багато аналізувати те, що понаписував Максим Самчик у своєму звіті та власній передвиборній програмі. Ти чи є у цьому сенс? Видно неозброєним оком: людина приписує собі більшість чужих заслуг, не гребує навіть тим, щоб здобутки своїх опонентів видати за власні. Питання тільки в тому: навіщо все це? Чому він так рветься до влади? Чому його не влаштовує значно престижніша за статусом посада голови районної ради? Певно, що відповіді на ці питання ви знайдете у інших публікаціях нашого інформаційного бюлетеня.
Відзначимо, наостанок, лиш два факти. Балотуючись на посаду Семенівського сільського голови, Максим Самчик навіть не знає, скільки, насправді, населених пунктів входитиме до об’єднаної громади. Як і те, як називаються окремі населені пункти. Зокрема, у ефірі програми «За чи проти» на телеканалі «Рада» 5 грудня Максим Самчик на запитання ведучого про те, скільки населених пунктів входитиме до Семенівської громади, відповів, що їх – одинадцять (хоча, насправді дванадцять). А у своїй передвиборній програмі пообіцяв повернути землі полігону у користування громади села Нова Олександрія, хоча такого села на Бердичівщині взагалі не існує. Такі ляпсуси можна було б вибачити будь-кому, але не людині, яка очолює Бердичівський район і хоче керувати об’єднаною громадою, називаючи себе «сильним професійним керівником».
Про який професіоналізм може йти мова, якщо навіть не знаєш, як називаються села, котрими керувати збираєшся і яка їхня кількість.

Поділіться цікавинкою з іншими