“Хай буде атом робітником, а не солдатом”, – такий напис і досі височіє на даху багатоповерхівки у центрі Прип’яті. У це вірили, цього прагнули… Та в одну мить, яка розділила світ на “до” і “після”, атом став не просто солдатом, а ворогом…. Мить, яка змінила хід історії…
Так само, як змінив хід історії подвиг сотень тисяч героїв-ліквідаторів, які боролися з нещадним ворогом, не думаючи про наслідки для себе, не шкодуючи ні життя, ні здоров’я. Боролися і перемогли. Наш обов’язок, як і обов’язок всіх прийдешніх поколінь — пам’ятати про їх подвиг…
З понад семиста бердичівлян – безпосередніх учасників ліквідації аварії на ЧАЕС — понад триста вже немає в живих. Їх жертовність, їхню хоробрість і, без перебільшення, героїзм у Бердичеві шанують і пам’ятають завжди. Цього року до пам’ятника героям-ліквідаторам на вулиці Вінницькій традиційно прийшли сотні мешканців міста. Примітно, що багато з них — діти.
Зі словами вдячності за героїзм і мужність до присутніх на урочистому мітингу звернулися міський голова Василь Мазур, помічник-консультант народного депутата України Олександра Ревеги, голова фракції “Солідарність” у міській раді Віталій Березовенко, меценат, за кошти якого було зведено названий пам’ятник — Олександр Нехворовський, безпосередній ліквідатор аварії на ЧАЕС Іван Осіпчук, отець Іван Цихуляк – настоятель парафії святого священномученика Йосафата Української Греко-Католицької церкви у Бердичеві, молодь міста.
Пам’ять загиблих та померлих героїв Чорнобиля присутні вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів до підніжжя пам’ятника. А далі всі, хто відчував у собі покликання та необхідність, вирушили до пам’ятника загиблим бердичівлянам-ліквідаторам, розташованого на території пожежної частини.