berdychivskyi29 жовтня у Бердичівському районі офіційно розпочався виборчий процес. Адже вже 18 грудня відбудуться перші вибори у новоствореній Семенівській громаді, до якої увійшли населені пункти шести сільських громад — Великонизгірецької, Іванковецької, Закутинецької, Красівської, Хажинської та Терехівської. Загалом — це одинадцять сіл.
Семенівська об’єднана територіальна громада стала першою у Бердичівському районі. До її створення мешканці сіл йшли понад рік і таки домоглися свого, незважаючи на великий спротив як районного керівництва, так і колишнього обласного, які відверто заявляли, що виступають проти створення цієї громади саме у такому складі. Примітно те, що тепер дехто з тих можновладців, які ставили палки у колеса новоутворенню, сам збирається очолити цю громаду і має намір взяти активну участь у виборчому процесі. Як то буде — побачимо вже у найближчі тижні.
Наразі ж наші журналісти вирішили поспілкуватися з сільськими головами, які й стали ініціаторами об’єднання. Адже, погодьтесь — це непростий крок. Навіть, зважаючи на банальну втрату ними робочих місць. Бо тепер замість шести сільських голів у громаді буде один. Решта — старости, з дещо меншими повноваженнями. Саме тому у багатьох місцях України об’єднавчий процес йде не просто саме через небажання сільських голів відмовитися ід своїх посад у майбутньому.
Головне — що дасть об’дєнання мешканцям сіл, які увійдуть до нової громади? “Насамперед — громада, тобто, самі люди, отримають суттєво більше функцій та повноважень. Тепер безпосередньо мешканці кожного села громади, а не районні чи обласні чиновники, вирішуватимуть, як їм жити далі. Чи потрібна у селі школа або дитсадок, яку дорогу відремонтувати найпершою, де у першу чергу треба відремонтувати ФАП або в який з них закупити ліки. І, головне — громада отримає для цього відповідні фінансові можливості”, – розповідає сільський голова Хажина Наталія Семенюк.
Очевидно, що це — дійсно так. Нині схема стосунку окремо взятого села з тим же районним керівництвом виглядає наступним чином. Люди платять податки, але у населеному пункті вони практично не залишаються, бо “йдуть на верх” у районні, обласні та державний бюджети. І вже потім вищестоящі чиновники вирішують: якому селу дати кошти, а якому — ні. Бо там, наприклад, не дуже люблять голову районної ради. Щоразу, для того, щоб щось зробити у селі, доводиться йти на поклони до посадовців різних рівнів. “Після об’єднання територіальної громади, наш бюджет перейде на прямі відносини із державним бюджетом, оскільки до того бюджет села міг виконувати трансферні функції з районним та обласним бюджетами, що відповідно формувало багаторівневу вертикальну залежність і відносини “простягнутої руки”, – наголошує Терехівський сільський голова Володимир Юзефович.
Тепер же у громаді залишатиметься більшість коштів. І саме громада вирішуватиме, куди їх спрямувати. “Завдяки об’єднанню наша територіальна громада отримає значний фінансовий ресурс. Зокрема, на місцях залишатимуться 60% податку на доходи фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку, 100% єдиного податку, 100% на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, 100% податку на майно (нерухомість, земля, транспорт) плата за надання адміністративних послуг (зараз 0), надходження від орендної плати за користування майном комунальної власності, рентні плати за користування надрами, за спеціальне використання води та водних об’єктів, лісових ресурсів, орендна плата за водні об’єкти. А це — мільйони гривень, які можна буде спрямувати і на школи, і на дитсадки, і на ремонт доріг, і на клуби”, – відзначає сільський голова Красівки Ігор Апатов.
І це — далеко не всі з перелічених джерел доходів об’єднаної громади. Бюджет громади отримуватиме базову дотацію, за умови якщо доходи не перекриватимуть видатків бюджету громади. До того ж у випадку економії коштів, останні можуть бути направлені на інші галузі, у відповідності до рішення сесії ради. І що найважливіше, громади отримуватимуть освітню та медичну цільові субвенції для забезпечення профільних установ та програм, субвенції для соціальних та інвестиційних програм та інші.
Очевидно, що з отриманням нових повноважень, громада отримає і нову відповідальність. Бо нині доведеться приймати більшість невластивих раніше сільським радам рішень. “Тепер, на місці, саме люди матимуть повноваження планування розвитку громади та формування бюджету, розвиток економіки, підприємництва, залучення інвестицій, управління земельними ресурсами, надання дозволів на будівництво, утримання та будівництво доріг, благоустрій території, організація пасажирських перевезень на території громади, соціальна допомога, адміністративні послуги, управління школами й дитсадками, первинна медична допомога, управління та організація роботи закладів культури та спорту”, – каже про нові повноваження громади сільський голова Великих Низгірець Анатолій Білик.
“Слід наголосити, що об’єднані громади отримають весь спектр повноважень, що їх сьогодні мають міста обласного значення. У такому випадку громада, люди відчують себе «господарем на своїй землі», оскільки впливатимуть безпосередньо на ключові установи, що знаходяться на їх території. Це спровокує збереження потенціалів та ресурсів на місцях, сформує зацікавленість та привабливість для розвитку і залучення інвестицій”, – доповнює колегу Микола Шеретун, Іванковецький сільський голова.
Фактично, тепер людям, навіть для отримання якоїсь довідки не доведеться їхати до райцентру, у Бердичів, вистоювати там великі черги. Всі послуги надаватимуться на місці. Для цього у громаді будуть створені відповіді підрозділи, як і у районних центрах. Тут буде і свій відділ освіти, і медицини, і соціального захисту та праці. У новій громаді вже планують відійти від традиційних підходів у цьому напрямку. “Те, що громада називається Семенівською, ще зовсім не означає, що її фактичний центр буде саме тут. І що саме тут знаходитимуться ті чи інші важливі підрозділи. Ми вже проаналізували ситуацію, і нині визначаємо: у якому селі буде формальний освітній центр, у якому медичний, у якому — спортивний, де культурний. Де, наприклад, найкраща медична база — там і зробимо медичний центр, саме туди люди будуть їхати за ключовими медичним послугами. А в іншому селі, де сьогодні найкращий клуб, є інші заклади культури та дозвілля — буде культурний центр”, – розповідає Закутинецький сільський голова Микола Ващенко.
Більше того, у новій громаді вирішили піти за принципом максимального наближення послуг до людей, тут планують запровадити нову практику і підходи до цього питання. Зокрема, у кожному селі буде свій староста, який максимально контактуватиме з мешканцями того чи іншого села. “І саме він знатиме, яку довідку чи адміністративну послугу бажає отримати та чи інша людина. Тому, ми максимально аналізуватимемо такі дані і, якщо, наприклад, людям довідка треба не терміново, ми збиратимемо 3-5 подібних випадків у одному селі. А потім не люди їхатимуть до центру за отриманням довідки, а у кожне конкретне село виїжджатимуть спеціалісти і там безпосередньо на місці надаватимуть людям послуги”, – ділиться планами на майбутнє Хажинський сільський голова Наталія Семенюк.
Очевидно, що чекати змін у новій громаді вже завтра — не варто. Адже доведеться пройти ще великий і тернистий шлях становлення. Проте, переконання у тому, що в мешканців Семенівської громади усе вдасться — очевидне. Великі підстави для такого оптимізму дало спілкування з сільськими головами, які налаштовані тільки на позитивний результат.
“Бо ми об’єдналися заради людей”, – висловлюють спільну позицію сільські голови, з якими нам вдалося поспілкуватися.

Поділіться цікавинкою з іншими