У суботу відбулися матчі-відповіді 18 фіналу Кубка Житомирської області з футболу. Одним із центральних та найбільш інтригуючих поєдинків очікувався у Бердичеві, де зустрічалися місцевий муніципальний клуб та новоград-волинський “Авангард”. Перша зустріч між цими командами тиждень тому завершилася унічию 1:1. Тож, у матчі-відповіді гостям конче потрібно було забивати. Натомість, бердичівлян влаштовувала навіть нульова нічия.
Перша половина зустрічі пройшла повністю під диктовку “Авангарду”, який з перших хвилин захопив ініціативу, намагаючись забити швидкий гол. Хоча, до реальної загрози воротам голкіпера бердичівлян Ульченка справа не доходила. У свою чергу, господарі спробували побудувати свою гру на контратаках. Втім, перший більш-менш небезпечний момент воротам новоград-волинцям вони створили лише на 20-ій хвилині, однак — безрезультатно.
“Авангард” відповів небезпечним випадом: господарі провалилися у захисті. Як наслідок: вихід на їх ворота одразу трьох гравців гостей. На щастя для бердичівлян, Ульченко вчасно вийшов з воріт, безстрашно кинувшись у ноги авангардівцю і відбив м’яч, а після добивання удар на себе прийняла штанга. Очевидно, що цей епізод став переломним у першому таймі: гості, у складі яких, в основному, виступали гравці із Києва та Сарн Рівненської області, міцно притиснули бердичівлян до їх власних воріт, наносячи удар за ударом, подавши незліченну серію кутових. Якби не самовіддана гра Ульченка, рахунок міг стати розгромним на користь “Авангарду” ще до перерви.
Підсумовуючи перший тайм, можна сказати, що господарі відверто грали на нульову нічию, вже тоді намагалися при нагоді тягнути час. При цьому, чи то боялися, чи то не могли вступати у боротьбу за м’яч, увесь час програючи єдиноборства більш технічним авангардівцям, віддаючи паси наугад, часто — в ноги супернику, нерідко — банально не могли навіть винести м’яч з власного карного майданчика. Відверта гра на руйнацію, втім, принесла свої плоди, про що свідчили нулі перед перервою. Але це заслуга, насамперед — Дмитра Ульченка, аніж всієї команди. Коли б гостям вдалося реалізувати бодай один момент, важко навіть передбачити, за рахунок чого бердичівляни змогли б переломити хід гри.
Та другий тайм став повною протилежністю першого. У перерві тренер городян вирішив випустити на поле Руслана Стукала, що повністю змінило малюнок гри. Руслан почав активно діяти на вістрі атаки, що змусило гостей не лише згадати про захист власних воріт, але вже й не так стрімголов летіти на ворота бердичівлян. Це дозволило господарям почуватися значно впевненіше. У них почали реалізовуватися доволі непогані комбінації, а виходи до воріт суперника стали носити більш гострий характер. Черговий такий випад на сімдесятій хвилині став результативним: удар Руслана Стукала головою прийняла на себе поперечина, а найпершим на добиванні опинився Денис Павловський, який смачно приклався до м’яча і поцілив у сітку — 1:0.
Закінчення матчу виявилося, очікувано, напруженим та нервовим: після того, як розвинути успіх господарям не вдалося, вони спочатку притиснулися до власних воріт, а потім банально гасили гру дрібними фолами та затягуванням часу. “Авангард” намагався будь-що відігратися, проте Фортуна цього дня була повністю на боці ФК “Бердичів”.
Рахунок 1:0, котрий вивів ФК “Бердичів” до чвертьфіналу, проте залишив двояке враження від матчу. Повністю провалений городянами перший тайм і впевнена гра у другому залишають сподівання на те, що більш яскрава і потужна гра у команди ще попереду, а численний брак і банальне, під час, непорозуміння на полі між гравцями — наслідок того, що це — лише другий офіційний матч сезону. У будь-якому випадку — гра забувається, а результат, здобутий місцевими, а не заїжджими, футболістами — залишиться.